Ніч

На спідометрі – 140 км. Нічна траса зрідка засвічувалась ліхтарями зустрічних авто. В салоні – музика, драйв, веселощі. І сьогодні їх двоє. Якась особлива атмосфера сантиметр за сантиметром, мить за миттю заполоняла авто. Повертаючись зі свята (хоча для них це

Вокзал.

Вокзал… Переповнені потяги, зустрічі-прощання, а головне – непідробні, щирі емоції. Чекала потяг і думала. Про що? Не знаю. Думки мухами літали в голові, але конкретика була відсутня. Сумно покидати місто… А ще гірше визнавати те, що тут залишилось все найкраще