Гастрономічні експерименти

Недільний ранок, який поступово близиться до полудня, я не дарую світу ніяких емоцій і світ залишається взаємним. Нудно. З тих нудів вже починаю пускати коріння з дупи прямісінько в диван. Подумую про інплантацію USB роз’єму прямісінько в те місце, звідки пускаються пагони корінців — сів на диван чи приліг і відзразу законектився із мережею. Але поки до таких кардинальних змін, то природні потреби організму у їжі доводиться задовільняти і від готування чогось гарячого та їстівного нікуди не дітися. Вирішено — готую обід! От все було б нічого, якби не дві обставини: закінчилася сіль і ліньки йти до магазину.
Так само, як і превеліююча більшість роду homo sapiens (хоча тут завжди залишається місце для дискусій про те, наскільки ми всі sapiens), я звик їсти страви із додаванням солі. Але лінь взяла верх — готую звичайний обід без солі. Смажу картоплю спочатку під кришкою, щоб пропарилася, а потім засмажую до легеньких золотавих смалюшків, паралельно роблю салат із моркви із додаванням суміші перців, винного оцту та оливкової олії.
Страва на столі, парує і зваблює своїм смачним виглядом, але… я ж знаю, що там нема солі і смак тієї страви вже не такий як завжди. Стримуватися немає сил,  бо голод і активне виділення слюни нічим на втамувати. Хапаю ложку (так, саме ложку — то є звичка із студентського гуртожитку) і починаю поглинати свій обід. Так, не звично, навіть дуже не звично. Тут я прислухався до відчуттів і згадав, як іноді вечорами після справ, я заглядав у маленький магазичик у нас в місті і просто дегустував вино, портвейн, коньк і балдів як токсикоман від торбинки з клеєм. Завдяки відсутності солі, почав розрізняти смаки кожного інгрідієнту, їх суміш та кінцевий результат. Я був просто у захваті, настільки мені це сподобалося. Так, хтось може сказати — це збочення! Нехай, якщо то і збочення, то найменше із всіх, які існують в світі. Злегка солодковатий присмак картоплі і цибулі, морква із своїм бета-каротином, палючий і духмяний перец, легкий смак винного отцу, так ніби салат политий сухим червоним вином це все відчуття від самої звичайної трапези.
Цікавий видався обід і залишив приємні враження. Колись треба буде повторити такого роду екперимент.

Ось він яскравий приклад, коли лінь штовхає на відкриття нових горизонтів. А у вас так було?

4 thoughts on “Гастрономічні експерименти

  • 07.08.2013 at 1:40 пп
    Permalink

    було, і залишається. Але не через лінь, а через оду книжку — «Чудо голодування» Поль Брег. Там все так описано, що відтоді я пю чай без цукру, і сіль майже не вживаю.

    Reply
  • 06.08.2013 at 7:44 дп
    Permalink

    Очень занятная заметка и экспириенс) а вот фото в разделе поломаны =)

    Reply
    • 06.08.2013 at 9:27 дп
      Permalink

      Так, щось трапилося після переїзду на новий хостинг… так ніби БД трохи покоцали при траспортуванні ))))

      Reply

Добавить комментарий для Андрій Марчук Отменить ответ

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *