Сьогодні, прогулюючись по вечірньому райончику, вирішив заглянути на парнкінг, щоб перевідчитись, що мій ослінчик з моторчиком фірми Volkswagen в порядку, чи колеса бува не спустили, чи не залишив на габаритах. Перевіривши все, і навіть рівень мастила в моторі, яке, до речі, вже потрібно міняти (це я собі нагадую), став прямувати додому. Аж раптом, поблискуючи світлоповертачами, лежить такий нещасний кросовий лісапет скромно по-між контейнерів для скла та паперу.
Ні, не скажу, що я з дитинства мріяв про кросовий велосипед, що мені там всередині ніби щось йокнуло. Такого не було. Просто підійшов, присвітив телефоном, чи бува не стоїть на задньому колесі замок, чи не порвані тросики, і чи педалі на місці. Взяв до рук, та й так само спокійно і турботливо повів додому. В господарстві зайвим не буде, а якщо не знайду застосування, то відправлю додому.
Вся справа у тому, що хтось покидав житло, і, як то часто буває, позбувався старих речей. Там крім велосипеду було ще дві зимові покришки для легковика, а тижнем раніше, була і шиповка прямо на дисках. Така ось чудернацька для нашого світогляду країна, але я вже давно звик )