Продовжуючи тему отримання допуску до роботи в електроустановках в Польщі, або ж іншими словами — ліцензії електрика, вирішив поділитися нормативними документами, котрі потрібні не тільки під час навчання, але й згодяться у повсякденній роботі.
Мушу зауважити, що маючи «допуск» SEP і володіючи польською на середньому рівні, можна влаштуватися на роботу не тільки в будівництві, але й на обслуговуванні електроустановок підприємств, заводів. Можлив в силу моїх суб’єктивних поглядів, і того, що мій трудовий досвід почався саме із обслуговування електрообладнання заводу, здається, що електрики з обслуговування стоять на сходинку вище від звичайних монтажників. Та й робота вже не на протягах і із перфоратором в руках.
До речі, для еліти електриків — високовольтників, я маю книжку для підготовки до екзамену SEP. Ліньки фотографувати, тому якщо хоча 5 чоловік в коментарях до цієї статті висловить своє бажання отримати архівчик із книгою, тоді із задоволенням сяду і відфотографую весь матеріал.
Думаю, що вже досить пустих балачок, і пора приступати до справи. Файли лежать на гугл диску у папці NORMY SEP
1.Буду дуже вдячний і чекаю з нетерпінням.
2.Хмм. Якщо вже вам так здалося, що мали місце маніпуляції, то можу хіба що запевнити, що не ставив на меті створення ситуації, яка могла би бути так сприйнята. (Хоча все одно їх не знаходжу в своєму прикладі).
3.Тим не менш, визнаю свою провину, оскільки спіткнувся на дитячому питанні, вчасно не згадавши «електротехнічний персонал», «електротехнологічний персонал» і іже з ними. Все ж таки я з іншого боку планети Енергетика і практично не стикаюсь з ними.
4.В зневазі і не звинувачував. Просто скручування болтів, гайок, кутників і сидіння «акі птиця» у лінійників, копання траншеї і возіння піску тачкою у кабельників, торохкотіння перфоратором і носіння на 8-й поверх розчину у нутрян, не робить робітника електриком. Це все дуже важливі речі і вони повинні достойно оплачуватись. Але це не електрика. І не електрики. Це будівельники.
5.Будівельники практично завжди з електрикою стикаються тільки у непередбачених ситуаціях, аваріях. Експлуатаційники — зовсім інша справа. А ще завжди вони праві. Вічна тема…
6.Щодо складності паперової підготовки — згоден. Чув таке, що для відключення ліній класу 330 кВ і вище, в Україні потрібен прогон запиту на дозвіл безпосередньо через Міністерство. Особисто я під приналежністю до електроеліти все ж розумію здатність безпосередньо працівника «виготовити» чи відремонтувати електроустановку, з невеликими винятками типу кабельних муфт. Толковий, грамотний майстер, інженер, який повно і вчасно все організовує в смислі паперовому чи організації взагалі все ж зватись електриком не заслуговує. Хіба що при потребі сам стане і «покаже клас». Тоді справа інша.
7.Розвиваючи сказане припущу, що при такому підході взагалі робітники в порівнянні з адміністрацією елітою ніколи не стануть.
8.В Україні щоранку підписував (як простий монтер!!!) майстру кілька цидулок. Щоденний наряд-допуск — це святе. В Польщі — один раз, при затруднєню. Де наше ТБ і де їх ВНР, хоч би й тільки формально.
9.В плані грубого порушення трудової дисципліни у вигляді вживання міцних алкогольних напоїв — п’ють як і в Україні. У грудні один колега заснув п’яний просто на траверсі. Докричатись не вдалось. Мусили лізти будити))).
1. Сірко! Ви вже зробили величезний вклад в українізацію Польщі і польської енергетики зокрема. За що принаймні особисто я вам дуже вдячний. З цього і почну.
2. Дуже хотів би побачити те джерело. Якщо ж таки 5 коментарів не набереться (а сканити буде ліньки)))), то прошу дати вихідні дані книги. Цікаво буде порівняти мій реальний екзамен на świadectwo kwalifikacyjne з формальними вимогами.
3. Здивований цим формулюванням — «для еліти електриків — високовольтників». Що спільного має високовольтник, а точніше «лінійник», з електрикою? Нічого. Взагалі. Лінійників правильно було би називати монтерами сталевих конструкцій. Непорозуміння в українській усталеній термінології виникло з підпорядкування будівельних організацій такого профілю (переважно механізовані колони — МК, рідше — на «низькій» лінії — ПМК/СПМК) Міністерству енергетики (в різні часи називалось по-різному). Згідно якогось з старих, вже не чинних Класифікаторів (у чинному ДК 003:2010 не знайшов) ця спеціальність називалась «електролінійник» і, як мені тоді говорила інспектор з кадрів, давала право при наявності загального стажу в 12,5 років вихід на пенсію в 55 років, бо передбачала роботи на висоті (шкідливі умови) і роботи в електромагнітних полях (шкідливі умови) автоматично. «Електромонтажник» же повинен би був підтверджувати факти таких робіт у своїй праці записами в своїй трудовій книжці (як би це відбувалось в українських реаліях — всі ми знаємо). При тому, при всьому до електрики ці монтери мають таке ж відношення, як і працівники управи — «електробухгалтер», «електроприбиральниця», «електрокладівник», «електроводій електрозамдиректора», тобто суто адміністративне, тільки за належністю підприємства до обслуговування потреб енергетики. За свою 10-річну працю знаю тільки 3-ох робітників, які були формально за спеціальністю електриками. Один з них — я сам, власне. Решта — переважно дядьки з села біля якого будувалась лінія.
Так що, ніяка це не еліта. Навпаки, це найбільш нещасна, чорноробоча некваліфікована група. Найдурніший нутрянець значно кращий як фахівець, ніж вони. Недарма вершиною мрій новоспеченого «високовольтника» є стати водієм, який куди вище стоїть у бригадній касті за якогось там монтера, якого всі ганяють, як хочуть. Врешті-решт більшість робітників бригади, має в своїх «Umowę» взагалі запис «pracownik ogólnobudowlany». Ще дуже далеко до українського електромонтажника, правда?
У Польщі, в порівнянні до України, в такій роботі взагалі немає сенсу. На те є кілька причин:
1)Зарплата.
Якщо в Україні електрик піде на нутрянку/поїде до міста, влаштується на нутрянку то зароблятиме від 2,5-3 тис. Лінійник — торгуватиме принаймні вдвічі-втричі більше. Знайомі перед Новим роком робили за 10 на 10-ці. Це — якщо мова йде про роботу на час. На обсягах — все дуже по-різному, але це рідкість на таких роботах.
В Польщі зарплата буде на старт однакова — 2 тис. злотих. І це при тому, що інтенсивність праці на 110-ці в рази вища ніж на нутрянці, не кажучи вже про збірки. Що робота ця не для всіх — з кожних десяти п’ять просто не піде догори, а працювати взагалі з десяти може троє-двоє. Далеко не всі можуть, як показує досвід, працювати «не вдома». Для польських колег це взагалі фатальна тема. Робота з високою інтенсивністю під дощем, вітром, в болоті і на морозі. Це на землі. А на 30 метрів вище на 110? А на 60-70 на 400? Так туди ж ще потрібно долізти по зледенілим кутникам…
2) Технічна оснащеність.
Сформулював так: в Україні металолом — в Польщі й того нема. Не вірите — можете спробувати. Все ж раджу ще раз уважно перечитати вищенаписане. Я вже першого дня з підозрою дивився на «фірму», яка для своєї основної(!) діяльності наймала екскаватор і кран на стороні не маючи своїх, а мене зустрічали старий лаптьожник, газ-шишига, їх же ровесники стар 266 з татрою та трохи новіший МАЗ. Був ще штайр, але той уродженець 1985-го року був настільки вже зношений, що через день ставав на ремонт. Про вишки, так необхідні на лінії, місцеві аборигени, переважно, не чули взагалі, тому лазять по конструціях в сніг і лід. Віра-майна проводів здійснюється не за допомогою крана чи вишки, як у білих людей — в Україні, а на мотузочках, які тягне міцубісі L-200, сама по собі легкувата машина для такої роботи, а якщо ще згадати зимовий період, коли вагою проводу її просто тягне по вкатаному снігу? Натяжка проводу, як і його відкріплення від траверси, так само вручну — за допомогою ручної лебідки, яка сама по собі хоч і річ достойна, але нашій ТВ-26 сильно програє в зручності і особливо ТБ, бо чув брехні, що вимога запасу до траверс на 110-ці в Польщі зменшена з +700 кг до +300кг. А два лінійники з ключами вже важать 200 кг…
3) Побутові умови.
Охарактеризував би як скотські. Керівництво «не розуміє» специфіки твоєї ситуації. Відтак проживання в п’ятницю, суботу, неділю оплачуєш сам. Але не сказати, що це щось унікальне, бо в Еуропах твої проблеми працедавця не обходять взагалі. Поляки так само не мають житла при праці в Німеччині. В Польщі ж «нові полакі» банально розікрали житлові вагончики при прихватизації фірм у 90-х. Зрештою, у т. зв. «цивілізованому» світі скрізь все більш явно проступає середньовіччя.
4) Навантаження, інтенсивність праці.
Значно вища ніж в українських, вже світлої пам’яті, механізованих колонах. З робітника намагатимуться витиснути всі соки. Więcej za mniej — говорив мій польський колега. Це капіталізм, baby.
5) Організація праці.
Не відрізняється значно в кращу сторону від української. Bałagan.
6) Морально-психологічна атмосфера.
Гірша від української. Принаймні порівняно до тих, сформованих десятиліттями колективів ідейних бродяг-циган з мехколон. Випадкові роботи теперішніх «очінь качіствіних», пробачте «фірм» з їхніми «маладимі калєктівамі» тут не в лік. Для польської культури роботи характерна щира віра в «пана кіровніка», якась така повна покірність йому, мало не поклоніння презису. Це при тому що в нитті поляки солідно перевершують вічно ниючих українців. Не додає спокою і постійне бажання догодити черговим амбітним планам пана кіровніка. Звичайно, є серед них «борзі», але загальна картина не змінюється.
Окремим рядком зазначу, що досі не стикався ще з явною ворожістю на національному грунті. Залишаю цю тему різним мутним екземплярам, які вдома виклянчили у матері грошей на візу, весело і швидко їх спустили, а працювати хоч би де і не збирались. На щастя я був єдиним українцем серед поляків і мав спокій, принаймні, в цьому.
7) Інше.
На ряд актуальних питань наразі маю тільки чутки, бо не знайомий з польською правовою базою. Це такі як пенсійне право і нещасні випадки. Говорити про них без опори на документи немає сенсу. Скажу тільки, що мене неодноразово переконували, що практика в Польщі є така, що в разі нещасного випадку покалічений працівник буде судитися з майстром чи бригадиром, але не з працедавцем-юридичною особою. Фірма до нещастя не буде мати жодного стосунку.
8) Цікаво знати.
Незайвим буде знати, що в силу малочисельності фірм, які займаються подібною специфічною роботою, в Польщі важко, а нерідко неможливо перейти з однієї фірми на іншу. «Заказ конкуренції». Я ж називаю це простіше — европанщиною. ХХІ століття — це точно не про Європу.
9) Додаткову інфу з життя на польській лінії можна знайти на http://www.gowork.pl.
10) Вчитися було нічому, незважаючи на те, що цілий ряд технологічних операцій вирішений був дуже гостроумно і винахідливо. От тільки рівень безпеки, про який так люблять патякати кіровніци не те, що поступався українському… Він не стояв на колінах, навіть не лежав… Він був закопаний на два метри вглиб.
4. Оскільки, сподіваюсь, мені вдалось дати загальний і об’єктивний опис стану справ енергетичного будівництва в Польщі своїми очима, то принагідно висловлюсь і з приводу, кого слід вважати «електроелітою». Доводилось мені колись бачити електросхему судна в усю величину стіни великої кімнати, де знаки були такої ж величини, як у книжці…
А раптом серед нас є судновий електромеханік чи електрик?
Доброго дня, пане Олександре
Дякую за дякую, і тепер трішки коментарів від мене.
1. Оскільки ви не полінилися написати такий розгорнутий коментар, то я привселюдно обіцяю відфотографувати книжку вже в ці вихідні і викласти на гугл диск.
2. Спостерігаю звичайне маніпулювання визначеннями по принципу: «Риба — це тварина, котра живе в воді і не має хутра. Але якби у неї було хутро, то там були б блохи, а блохи…»
Монтажники ніколи не були, і не будуть елітою в на будь-якому рівні напруг, хоч на 0,4 кВ, хоч на 110 кВ. Я казав про експлуатаційників, керівників робіт і т.д., а оскільки високі рівні напруг передбачають набагато скрупульознішні підготовчі роботи, і дотримання всіх норм правил і протоколів (взяти тільки заповнення наряду-допуску для проведення регламентних робіт в ТП 10/0,4 кВ).
Але при тому хочу застерегти від перекручування моїх слів, і трактування, ніби я не поважаю роботу монтажників. Я сам займаюся монтажем по низькій стороні, і знаю цю специфіку зсередини.
Елітність в моєму бачені — це переважання робіт, котрі передбачають велику низку процедур для підготовки, проведення і закінчення робіт. Погодьтесь, що будь-які елементарні переключення по високій стороні, де є споживачі вище 3 категорії (згідно нашої класифікації), це зовсім не те, що відключити силову збірку в цеху, і аж ніяк не рівняється із монтажем кабелю від лічильника до розетки.
3. В усьому іншому, майже у всьому погоджуся, окрім того, що не доводилося мені у своїй роботі зустрічатися із нехлюйським ставленням до BHP. Можливо тому, що не працював у польових умовах, чи тому, що маю карму іншу.
П.С. Стосовно ниття і повної покірності керівнику — це влучно. Хоча… доводилося мені зустрічатися із «кадрами», котрі могли запросто послати керівника, а при нагоді могли заїхати в ryj, якщо керівник робіт заривався. Та й сам я теж, ніколи не терпів несправидливості чи брехні, тому не раз керівництво воліло перекинути мене подалі від себе )