tonsberg18

Згідно Snorrego Sturlasona (ісландський політик, історіограф 1178-1241), місто Тенсберг, було засноване у 872 році, що робить його найстаршим міським осередком на території усієї Норвегії. Сучасні історики називають іншу дату заснування, яка припадає на 1100 рік. Все ж, не зважаючи на заперечення вчених, тисячоріччя міста було відсвятковане у 1872 році.

Хто б, що б не казав, а ніде в Норвегії не знаходили стільки предметів, що відносять до часів Вікінгів. Окрім того, фортеця Tungsberghus була резиденцією багатьох коронованих персон, серед яких і король Magnus Lagabøte, за часів правління якого було запроваджено закони, що поширювалися на цілу країну.

До XVI століття Тенсберг був важливим торговим осередком у Норвегії, допоки у 1503 році, шведська армія не знищила місто вщент. Повному занепаду сприяла і потужна пожежа, що сталася у 1536 році, яка перетворила місто на попелище.

На сьогодні, це велике, як по норвезьких мірках, місто (38 тис.жителів), із суднобудівною верф’ю, паперовою фабрикою, теплицями й заводами по обробці металу та шкіри. Історичний екскурс зроблено, хотілось би тепер поділитися і власними враженнями. Для порівняння, в столиці Норвегії — Осло, кількість жителів становить 500 тис. осіб.

Взагалі, жителі Скандинавії відрізняються своїм спокійним характером, стриманістю, неквапливістю і любов’ю до порядку. Це відчувається всюди, починаючи із вулиць, і закінчуючи комірчиною у далекому куточку будинку. Все зроблено до ладу, і кожна річ на своєму місці.

В центрі міста, переважна більшість будівель зроблена із каменю та цегли, але все докорінно міняється, тільки ви виїдете за межі центру. Прогулюючись вулицями Тенсберга (а моя прогулянка була довжиною десь у 14 км), я помітив, що всі приватні будинки, і навіть дуже дорогі на вигляд, збудовані по каркасній технології, та обшиті дерев’яними дошками. Панівні кольори – червоний, жовтий, білий. Стримано, скромно, і в той самий час, під будинками можна зустріти припарковані Porshe Cayen, Lexus та багато інших дуже дорогих авто.

У суботу та неділю, коли ми відпочивали від роботи, то прогулювалися набережною, де дуже багато ресторанчиків, кафе і таверн. Вільного місця не знайти, бо всі місцеві жителі виходять погрітися на сонечку, погомоніти про життя-буття і пропустити чарчину. Норвежці, шведи, а особливо – фіни, полюбляють випити, і вживають алкоголю немало. Але мушу зауважити, що ні разу, мені не доводилося бачити ситуації з участю нетверезого місцевого жителя, чого не скажеш про іммігрантів із колишнього союзу, прибалтів російського походження та поляків. Вихованість, стриманість чи клімат так впливають на норвежців?

tonsberg1 tonsberg2 tonsberg3 tonsberg4 tonsberg5 tonsberg10 tonsberg9 tonsberg8 tonsberg21 tonsberg19

tonsberg6

Норвежці дуже уважні до оточуючого середовища. Без зайвої потреби, дерева не зріжуть і не пошкодять.

tonsberg7

Звернув увагу на опори ліній електропередач — вони із дерева, і всі у чудовому стані. А які строгі лінії, як все якісно змонтовано. Я просто у захваті. Це професійне )

tonsberg15

tonsberg14tonsberg12tonsberg28tonsberg27tonsberg23tonsberg25tonsberg26tonsberg24tonsberg13tonsberg22tonsberg11tonsberg18tonsberg16tonsberg17

Отже, нічого сильно дивовижного у Тенсбергу я не зустрів. Чисто, гарно, скромно і дуже затишно, ось які враження у мене виникли, коли я жив і працював у цьому містечку.

3 thoughts on “Прогулюючись вулицями Тенсберга (Tønsberg, Norge)

  • 16.02.2015 at 12:33 дп
    Permalink

    Суперово. Смішне: я єдиним недоліком в скандинавах вважаю червоний колір іхніх хатинок.. Трохи ‘стодолить’ так. А фоти класні!

    Reply
  • 16.02.2015 at 12:42 дп
    Permalink

    А про прибалтів російського походження, то згадав таке: колись, в сиву давнину ( 2 роки назад :) ), коли моніторив відеовлоги імігрантів ‘з цих ваших Америк'(с), то зустрічав думки (які я поділяю), що все населення постсовка — совки, лише стиль совковий дещо різниться від краіни до краіни (постсовковоі).

    Reply
    • 16.02.2015 at 2:45 пп
      Permalink

      Так… совок — це совок.
      Тримаюся від таких подалі.
      Хоча, як в метро десь мимоходом чую українську, то так тепло і приємно стає на душі )

      Reply

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *