Собор на Вавелю в Кракові

Вавельський собор то не тільки  найвідоміший королівський некрополь*, але й справжній національний пентеон. Поруч королів всередині святині, були поховані краківські біскупи**  і найбільш видатні поляки.

Перший собор стояв на Вавельській Горі (Wzgórzu Wawelskim) ще за часів Болеслава Хороброго (Bolesława Chrobrego). Після руйнування, повтоорна відбудова була ініційована Болеславом ІІ Сміливим (Bolesław II Śmiały), а пів-століття пізніше закінчена Болеславом ІІІ Кривоустим (Bolesław III Krzywousty). Але довго не простояв відбудований храм, оскільки був знищений повністю величезною пожежою у 1305 році. Єдине, що змогло протистояти вогню — це склеп святого Леонарда.

Втретє, собор почали відбудовувати у готичному стилі за часів правління Владислава Локєтка (Władysława Łokietka), але завершення процесу відбулося коли на троні сидів його син — Казімєж Великий (Kazimierz Wielki). Це була тринефна базиліка з трансептом (поперечна нава), презбітерієм (вівтарем), деамбулаторієм і трьома баштами, яка у наступних віках, дякуючи щедрим пожертвам можновладців, магнатів і єпископів була оточена вінцем каплиць.

Численні перебудови істотно змінили вигляд Краківського Собору, тому сьогодні це захоплюючий конгломерат різних архітектурних стилів від романського до модерну. На сучасний вигляд святині, величезний вплив мала реконструкція на зломі ХІХ та ХХ ст., під керівництвом Словоміра Одживольського (Sławomira Odrzywolskiego), а пізніше Зигмунда Гендля (Zygmunta Hendla). Собор збагатився від тоді витворами в стилі модерн та надгробками св. Ядвіги та Владислава Варненьчика ( Jadwigi i Władysława Warneńczyka).

В центральній точці Краківського Собору знаходиться гробниця св. Станіслава. Стало це місце у храмі визначним, і дістало назву Вівтар Батьківщини (Ołtarz Ojczyzny), де багато віків підряд королі покладали дорогоцінні військові трофеї (наприклад, Владислав Ягелло (Władysław Jagiełło) після битви під Грюнвальдом, чи Ян ІІІ Собієскі (Jan III Sobieski) після Віденської Перемоги (Wiktorii Wiedeńskiej) у 1638 р.)

В сусідній гробниці по обидва боки від головної нави, розміщені кенотаф (символічна могила) Владислава Варненчика (Władysława Warneńczyka),  надгробок Владислава Ягелли (Władysława Jagiełły) також пам’ятники видатних краківських єпископів: Яна Малахівського (Jana Małachowskiego), Марчіна Шишковського (Marcina Szyszkowskiego) і Петра Гембіцького (Piotra Gembickiego). На кінці презбітерію знаходиться вівтар у стилі барокко і трон його засновника, єпископа Гембіцького, увінчаний балдахіном, який зробили з нагоди коронації Августа ІІІ Саса (Augusta III Sasa).

На західній стороні презбітерію знаходиться надгробок Владислава Локєтка (Władysława Łokietka), а на східній — надгробок Казімєжа Великого (Kazimierza Wielkiego), а також нагробок св. Королеви Ядвіги (św. królowej Jadwigi). Східна зовнішня стіна презбітерію містить два монументи короля Міхала Корибута Вишневецького (Michała Korybuta Wiśniowieckiego) та королеви Елеонори з Габсбургів (Eleonory z Habsburgów), а також короля Яна ІІІ Собієского (Jana III Sobieskiego) і королеви Марії Казімєри (Marii Kazimiery). Собор усюди оточений каплицями, із котрих єпископи, королі та магнати робили чудові мавзолеї. До найвідоміших належать ренесансова Каплиця Зигмундовська, барокова Каплиця Вазів, Каплиця Швєнтокшиська, Каплиця Яна Ольбрахта і Каплиця Зебридовського. Також, в криптах***  Краківського Собору  знаходиться багато могил відомих поляків.

Віртуальну прогулянку стінами Собору можна зробити, перейшовши за адресою: http://www.katedra-wawelska.pl/

 * — гробниця

**-священники

*** — підземні каплиці