Кінець світу наступив? Ні, астероїд не долетів! Але всі люди святкують кінець світу, бо така традиція і треба заливати сліпи до стану, коли починаєш переходити у світ духів на половину. А чого ні? Нам у церкві не дзвони, то свято, а задзвони, то два. (с)
Так ось, коли всі сконцентровані на одній хвилі, думають в цілому про астероїд і як розслабитися добряче (п’ятниця ж бо), я як третьокурсник на здачі матмоделювання, стою під кабінетом і чекаю, коли ж мене викличуть. Зайшов один, другий, п’ятнадцятий, а я все стою, хоча прийшов раніше всіх… Фігня якась виходить, але терпляче чекаю і вже починаю бубніти щось про дискримінацію українців в Польщі (така тема далі в Європі, моментально отрезвляє людей, бо бояться заяви до суду). Правда, роблю це із посмішкою. Але раптом вдається вскочити і я йду, потираючи спітнілі долоні. Екзаменатором був старший чоловік, який мене разом із одним студентом спитав «для годиться» по одному питанню про синхронізацію генераторів із мережею, про компенсацію реактивної потужності і на тому. Щиро кажучи, я готовий був серйозно поспілкуватися на всі ті теми, що в мене зазначені в заяві (тут дають допуски не тільки по рівню напруг, але й по категоріях обладнання). Генераторні установки, електричні мережі до і вище 1000В, освітлювальне обладнання, електротермічне обладнання, лабораторні вимірювання до і вище 1000В — тут є де розігнатися і поспілкуватися добру годину, не вдаючись у глибокі деталі. А збоку сиділа група із трьох чоловік. Бідаки… Екзаменатор грав їх в хвіст, і в гриву, аж дрантя сипалося. Малювали схеми, щось розказували, пітніли. Ми ж тільки здивовано кліпали очима і думали із студентом: Як же нам пощастило!
Отже, сьогодні я навіть не встиг толком злякатися, як отримав посвідчення і потюндяв помаленько додому. Бозю, дякую тобі за допомогу, але ти знаєш — я був готовий! Чесно, чесно! )
Ось так воно виглядає, те посвідчення SEP для експлуатаційників:
