Як приготувати варену картоплю за секретною технологією.

Ми всі звикли їсти варену картоплю із самого дитинства. То один із перших продуктів, який наші мами вводять нам в раціон. Я ж тієї вареної картоплі не люблю, бо наївся достатньо. Але життя нас завжди зводить із різними цікавими людьми, і хто не глухий і спраглий до нового, той завжди почерпне  щось для себе із чергового знайомства.
Одного разу, мені довелося познайомитися із тернопільчанином, який до своїх 40 років, встиг побувати в кількох країнах Африки, Ірландії, Ізраїлі, Швеції, Польщі. Він був волонтером і захищав тварин, був працівником риболовецького судна та помічником кухаря в ресторані, маляром і плиточником… скільки він всього перепробував, то не злічити. Але зараз мова не про його досягнення, а про рецепт, який йому повідав француз, що працював кухарем в ізраїльському ресторані.
Картоплю після того, як почистили і помили, але перед тим, як варити, потрібно порізати на шматки і замочити у холодній воді на 30-40 хвилин. Далі картопля вариться традиційним способом у підсоленій воді, потім повністю зливається вода, додається масло і вся картопля міщиться до стану пюре. І тут застосовується секретна технологія: пюре перетирається через крупне сито, лише потім подається до столу.
Так як сита в мене нема (просто не знаю, як обходжуся без нього)))), то я трохи модернізував технологію і взбивав готове картопляне пюре за допомогою «венчика» (може хтось перекладе?), завдяки чому, картопля стає пухкою, дуже приємною на смак, і на дотик.
Спробуйте, не пошкодуєте!

П.С. Коли картоплю, приготовану за такою технологією, використав для вареників на кислому молоці, то при поїданні останніх, вони чимось нагадували рафаело ))))

9 thoughts on “Як приготувати варену картоплю за секретною технологією.

  • 05.12.2012 at 4:43 пп
    Permalink

    Цікавий спосіб)
    А от на фото у Вас не менш смачне блюдо, але зовсім не те, про яке Ви розповідали)

    Reply
    • 06.12.2012 at 4:46 пп
      Permalink

      Так, так. На фото не те блюдо, яке готував, бо за першим і другим разом вся картопля пішла на вареники без фотографування (які, між іншим, мій сусід з’їв, поки мене не було вдома, падлюка…)
      Обіцяю, що всі наступні фото будуть тільки оригінальні )

      Reply
      • 08.01.2013 at 11:35 пп
        Permalink

        спушити картоплю можна ще й міксером, а окрім масла ще дуже добре додати 1-2 сирих яйця, окрім смаку картопля додасть у корисності.

        Reply
        • 08.01.2013 at 11:54 пп
          Permalink

          Я чув про такий спосіб — додавати сирі яйця, але ніколи не пробував. Якось спробую на днях, якраз півтора кіло картоплі залишилося і чотири яйця )

          Reply
  • 01.12.2012 at 11:27 дп
    Permalink

    Кстати, я взбиваю не венчиком, а обычной толкушкой.jpeg. Делая это очень быстро — придавливая картошку и поднимая ее толкушкой, я так же наполняю ее воздухом, делая мягкой и воздушной. Но, чтобы она не была такой сухой, я добавляю или подогретое молоко или, за отсутствием оного — возвращаю часть той воды, которую сливал из кастрюли перед размягчением картошки. Ну и не забываю о сливочном масле, которое является у меня обязательным ингредиентом :) Для гурманов могу предложить вариант заправки пюре топленым маслом, для большего аромата или зажаркой из лука. Ммммм…

    Пошел я хоть чайку попью :)

    Reply
    • 03.12.2012 at 12:38 дп
      Permalink

      Бачиш, кожен готує так як йому подобається. Наприклад мені зажарка із цибулі тепер цікава тільки до вареників і то у великий кількості, так щоб 1:1 із варениками, а на так, щоб пахло )

      Reply
      • 06.12.2012 at 12:53 дп
        Permalink

        Аналогично! Особенно, чтобы зажарка была на сале со шкварками, с огромным количеством лука — тогда вареники уплетаются наиболее аппетитно. Да со сметанкой! Аааа! Что за мысли в час ночи! Так и до утра не засну, с твоими варениками! :) :) :)

        Reply
  • 29.11.2012 at 11:59 пп
    Permalink

    гурман ти однако:) шукаєш насолоду в малому:)

    Reply
    • 30.11.2012 at 1:16 дп
      Permalink

      Чесно, ми порою стільки втрачаємо через те, що не знаємо що робити із тим, що маємо…

      Reply

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *