Українці живуть в Україні, а хохли там, де їм добре. (с)
Що не кажіть, а еміграція — це гарна оборудка в цілому. Ми міняємо дорогих серцю людей і місця, разом із суєтою та злиденністю на сите і спокійне буття, заварене на самотності. Те, що ми прагнемо здобути вдома ми отримуємо за кордоном, втрачаючи в духовному плані. 
Так воно по перших порах, мабуть перші «-надцять» років люди сумують і ностальгують, далі певно звикають, але мені поки що це невідомо. Якось сидів і думав, як заробляти, так щоб частіше бувати вдома: переганяти авто, возити якісь речі, бути водієм-далекобійником, але потім зрозумів, що ця невизначенність і сум за Батьківщиною набудуть перманентного характеру. «Я не люблю полумеры.» — казала колись дорога моєму серцю людина і зникла, я навіть було хотів образитися, але зрозумів, що вона була права і в де-яких випадках потрібно діяти тільки так. Як на мене, то не може бути золотої середини в житті емігранта, стосовно Батьківщини. Тут або вдома, або десь за межами, все інше веде до психологічних проблем, розладів і безглуздих способів зняти напруження.
Може мені здалося, але помітив, що українська еміграція молодіє і стає більш інтелектуальною. На ряду із простими заробітчанами, які їдуть заробити грошей на полуницях чи м’ясокомбінатах, я зустрічав багато нашої молоді від 22 років, які вже маючи якусь вищу освіту з України, їдуть до європейських країн навчатися у ВУЗах із метою залишитися там, щоб жити і працювати. І головна риса цієї молоді — це активна життява позиція. Вони не чекають і не жаліються, вони ставлять мету і досягають. Чи будуть вони щасливі в кінцевому результаті — життя покаже, а на разі — вони діють.
Я не закликаю до еміграції, і не прошу залишатися вдома, молю тільки про одне: Люди пробудіться ,почніть Думати і Діяти, інакше в кінці життєвого шляху вам не буде навіть що згадати.
———————————————
Английский с пеленок — это гарантия того, что ребенок будет с легкостью разговаривать на двух языках, а двуязычный ребенок с легкостью сможет поступить в любой из Европейских ВУЗов и получить достойное образование. Гувернантка из Англии от компании English Nanny научит Вашего ребенка английскому языку и привьет основы многовековой английской культуры.
У него глаза пока смотрят в сторону Чехии — его отец более 10 лет там работает. Но в Чехии учеба дороже, поэтому Польша, как всегда, перевалочная база или стартовая площадка, как ее любят называть :)
Да, ты прав, эмиграция молодеет и умнеет. Я сейчас переписываюсь со своим земляком, он уехал в Польшу учиться в ВУЗе — безумно счастлив от того, что вырвался с Украины. Его цель — получить образование и остаться в Европе. Может, в Польше, а может и дальше поедет. Но ностальгия его точно не мучает, да и что ему терять — жены и детей нет, а родителей можно и к себе забрать или навещать.
Андрюшка, якщо він вивчиться в Польщі, то почне думати так само як і поляки, а тепер подивися де всі роботящі поляки? ;)
всем кто хочет уехать, я имею в виду навсегда .. руководствуйтесь принципом » захотите — уедете»
и научитесь отвечать на вопрос » на хрена вы нам тут надо?»
образование, язык , деньги, и специальность- ето как раз тот багаж с которым надо уезжать…
все остальное прибудет со временем
Snobby, ти як завжди із своїм досвідом б’єш в десятку )
Часто люди їдуть за кордон без чіткого розуміння, просто із відчуття: Треба їхати!
Тут і починаються веселі пригоди… Сам якось на вокзалі у Варшаві познайомився із молодою сімейною парою, яка приїхала за допомогою фірми-посередника на роботу в теплицях. Їх мали зустріти, але не зустріли… три дні на останні гроші жили на вокзалі, бо мови ніхто не вчив, англійська така як у всіх у нас в Україні… Підкинув їм бутербродів, побажав удачі і поїхав додому, бо за них нічого не можу зробити. Правда потім дзвонив до них, через день після нашої зустрічі, їх таки хтось підібрав і завезли у другий кінець Польщі, на зовсім іншу роботу. Були не раді, проклинали все на світі, разом із посередниками.