Гастрономічні експерименти

Недільний ранок, який поступово близиться до полудня, я не дарую світу ніяких емоцій і світ залишається взаємним. Нудно. З тих нудів вже починаю пускати коріння з дупи прямісінько в диван. Подумую про інплантацію USB роз’єму прямісінько в те місце, звідки пускаються пагони корінців — сів на диван чи приліг і відзразу законектився із мережею. Але поки до таких кардинальних змін, то природні потреби організму у їжі доводиться задовільняти і від готування чогось гарячого та їстівного нікуди не дітися. Вирішено — готую обід! От все було б нічого, якби не дві обставини: закінчилася сіль і ліньки йти до магазину.
Так само, як і превеліююча більшість роду homo sapiens (хоча тут завжди залишається місце для дискусій про те, наскільки ми всі sapiens), я звик їсти страви із додаванням солі. Але лінь взяла верх — готую звичайний обід без солі. Смажу картоплю спочатку під кришкою, щоб пропарилася, а потім засмажую до легеньких золотавих смалюшків, паралельно роблю салат із моркви із додаванням суміші перців, винного оцту та оливкової олії.
Страва на столі, парує і зваблює своїм смачним виглядом, але… я ж знаю, що там нема солі і смак тієї страви вже не такий як завжди. Стримуватися немає сил,  бо голод і активне виділення слюни нічим на втамувати. Хапаю ложку (так, саме ложку — то є звичка із студентського гуртожитку) і починаю поглинати свій обід. Так, не звично, навіть дуже не звично. Тут я прислухався до відчуттів і згадав, як іноді вечорами після справ, я заглядав у маленький магазичик у нас в місті і просто дегустував вино, портвейн, коньк і балдів як токсикоман від торбинки з клеєм. Завдяки відсутності солі, почав розрізняти смаки кожного інгрідієнту, їх суміш та кінцевий результат. Я був просто у захваті, настільки мені це сподобалося. Так, хтось може сказати — це збочення! Нехай, якщо то і збочення, то найменше із всіх, які існують в світі. Злегка солодковатий присмак картоплі і цибулі, морква із своїм бета-каротином, палючий і духмяний перец, легкий смак винного отцу, так ніби салат политий сухим червоним вином це все відчуття від самої звичайної трапези.
Цікавий видався обід і залишив приємні враження. Колись треба буде повторити такого роду екперимент.

Ось він яскравий приклад, коли лінь штовхає на відкриття нових горизонтів. А у вас так було?

4 thoughts on “Гастрономічні експерименти

  • 07.08.2013 at 1:40 пп
    Permalink

    було, і залишається. Але не через лінь, а через оду книжку — «Чудо голодування» Поль Брег. Там все так описано, що відтоді я пю чай без цукру, і сіль майже не вживаю.

    Reply
  • 06.08.2013 at 7:44 дп
    Permalink

    Очень занятная заметка и экспириенс) а вот фото в разделе поломаны =)

    Reply
    • 06.08.2013 at 9:27 дп
      Permalink

      Так, щось трапилося після переїзду на новий хостинг… так ніби БД трохи покоцали при траспортуванні ))))

      Reply

Добавить комментарий для Mykhaylo S Отменить ответ

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *