Серія друга. Польські пияки або не будіть у мені дракона

dragons2sortieПродовження: Руссо турісто або селюк в гостях у буржуїв.
Приїхавши додому, я застав обіцяну «імпрезку» в розпалі…
Поляки, як я помітив — ближче до європи, але… якісь такі обмежені.
На чотирьох чоловік, які були за столом і п’ятий за компутером вони випили дві пляшки горілки і ТРИ літрові пляшки пепсі.
Із всієї закуски на столі стояла миска із 7-котлетами.
Видовище жалюгідне… будучи вже підігрітими тими мікроспопічними дозами алкоголю вони вирішили попідколювати мене. Глупі люди…
Мало того, що діяли по принципу: сам пожартував — сам посміявся, так і спеціально мене діставали тим, що я не п’ю. НУ таки не п’ю! Але шо там казати…

Вибір у мене був не багатий, бо як то кажуть: Ситий голодному не товариш, а п’яний — тверезому і подавна. Отже, заварена гербата плавно перетворилася у грог, бо знав одне: наказати треба, але бити — то було останньою справою, та й не знали вони кого зачіпають. Отже, швиденько розігрівшись після фінських дощів і промозлогої погоди, я вибрав того, який найбільше жартував в мою сторону. Дістав дві чисті шклянки і підсунувши пляшку густої як олія горілки (прямо із морозилки) ближче до себе, почав розливати по-цу-цуть в склянки (по пів-склянки). І запропонував випити зі мною тому нечемі, бо він ДУЖЕ хотів випити з українцем. Правила диктував я, тому пив він чистеньку без пепсі, закусуючи лимончиком.
Зроблю маленький відступ. Мало того, що ці диваки не їдять солоного оселедця чи тюльки, і кривляться, коли бачать як я то пожираю із відеречка, так закусування горілки лимончиком для них було ШОКОМ! «Jak tekilja, jak tekilja!!!» — Вони думали, що тільки текіллу можна лимоном загризати. Отже, доза і умови пиття сильно вразили мого опонента, що мало не втік, відхрещувався як міг, але… там сиділо ще четверо його земляків (швагер, тесть і друзі), тому взяв його на слабо ))))

Випили ми по першій. Я тільки занюхав лимончиком. Потім, як то кажуть: Между первой и второй… наливай еще одну (с)
Він вже реально тікав десь на балкон, до компютера, але я припечатав його рукою до стільця і всунув склянку до рук (коли я спокійно пив чай, то то сцуко крутив в мене перед носом склянкою дрінку із словами ВИПИЙ). Тепер прийшла моя черга потішатися ))))
ЯК він кричав… молився, що більше не хоче, але пів-склянки горілки вже були в його руках і лимончик чекав своєї черги. Випили ми по другій і він вже їв все підряд, не розглядаючи що трапляється під руки. Кривився, гикав, заплющував очі, але пив та їв… честь нації треба було відстояти, бо чотири пари очей спостерігали за ним )))). Тепер ця падлюка забула за мене і вже нічого не говорив. Він чіпав і пробував як то виходило жартувавти над земляками-родичами, але позбутися мене не так легко… Помутнівші очі, порушена дикція і потихенько слюна текла із пащі — так виглядав польский козак… Шляк би його трафив.

Ну, як у нас годиться: Навіть в самій паршивій хаті — п’ють три рази. Пляшка вже пішла, почали другу. Горілка спокійно стояла в склянках, лимончик був порізаний, а мій «товариш» пищав як свиня, що не буде більше пити, але… Склянка в руках і п’ємо далі… Потім була четверта склянка, але без нього… він сидів в туалеті і кликав Іхтіандра на допомогу…

Отже, нормально розігрівшись, я був задоволений і душа бажала драйву та ‘гарячих’ фінських дівчат. Далі був нічних клЮб, танцульки, але мало чого цікавого. Тут поляки теж скоренько повтікали, так, що я без них повертався додому…

Резюме: відсутність культури розпиття алкогольних напоїв призводить до зменшення задоволення від процесу, псування продуктів, порушення громадського спокою і як наслідок — деградації особистості в конкретності. От потрібно було мене чіпати? Сидів собі — нікого не чіпав, та ні треба було зачепити… І це ще я був спокійний та позитивний.

Ото ж, не будіть дракона, якщо не знаєте як його подолати ))))
Слабаки!

7 thoughts on “Серія друга. Польські пияки або не будіть у мені дракона

  • 02.10.2012 at 11:32 пп
    Permalink

    Ой, если вспоминать изх слова, которые «запали» в голову, то мне понравилось их слово «zajebiste». Причем я думал, что это ругательство, однако нет, просто немного вульгарное слово, которое говорят даже дети при родителях :) Но мне было прикольно его слышать :)

    Мы же, переиначили его по-своему, и окончание -ste исправили на -ще. Получилось более емкое слово, выражающее практически все эмоции, в зависимости от интонации :)

    Че-то я тут расфлудился, нужно тебе форум привязывать к блогу ;)

    Reply
  • 02.10.2012 at 8:09 пп
    Permalink

    Так, Андрюха, я читав цю книгу Кузьми Скрябіна «Я, Побєда і Берлін»
    Це було далекого 2008 року і мені підкинула цю книженцію моя подруга, спеціально розділив її на два вечори, щоб на довше вистачило.
    Там ще був момент, коли вони вранці на стоянці польського готелю ремонтували свою Побєду і видавали багато шуму і якийсь поляк почав репетувати із туману, що вони заважають спати о 5 ранку, на що напарник головного героя видав: Шпєрдаляй! (зробивши три граматичних помилки в одному слові), після чого поляк відразу затих.

    Так ось мені тоді сподобалося то «sperdalaj», яке вони вживають дуже багато і різноманітно, але попрацювавши із ними кілька років тісно, мені те слово гидке…
    Перших пів-року я працював із інтелегетними хлопцями і матів їхніх не знав взагалі, але коли пішов працювати із простими роботягами, то… наслухався добряче…

    Reply
  • 30.09.2012 at 2:44 пп
    Permalink

    Таки да, Саня! Поляки-слабаки! Они как-то к нам на квартиру завалили, правда уже немного выпивши, с двумя бутылками водки. То после распития литра на 10-х (даже меня уговорили выпить грамм 50 :) ) они были в ауте. Один порывался всех побеждать в армреслинг, но поиграл только с одним из наших, больше никто не хотел :) Правда молодец, хоть и пьяный был, но моцный, завалил нашего, причем не раз :) Короче, еле мы их выгнали с хаты, когда закончилась водка. Я как-нибудь напишу у себя в блоге эту историю, там фотки есть прикольные :)

    Reply
    • 30.09.2012 at 7:44 пп
      Permalink

      Вони такі самі випивохи як і наші… Одна лиш різниця, що слово «курва» у них вживається частіше, а так — все так само.

      Reply
      • 01.10.2012 at 10:46 пп
        Permalink

        О да, курва — это отличительная черта поляков. Было смешно услышать вопрос нашего соседа-поляка, когда он слышал наше постоянно повторяющееся «бл*дь» — он спросил: «а цо то эсть блаць?». Мы ему — да то же самое, что ваша «курва», он — «аааа, зрозумьяны» :) :) :)

        Reply
        • 02.10.2012 at 8:48 дп
          Permalink

          Саме цікаве, що всі до єдиного кажуть, що то останні років 20 те слово так широко вживається у них.

          Reply
          • 02.10.2012 at 3:49 пп
            Permalink

            Хм… Интересно, почему только 20 :) Я почему-то не спрашивал у них о происхождении и распространении этого слова. Но, слушая аудиокнигу Кузьмы Скрябина «Я, Победа и Берлин», в которой он описывал свое отрочество и поездку в Германию на старенькой «Победе», был один диалог, который я несколько раз прослушал с диким хохотом.

            Сцена такова: Кузьма с другом стояли где-то в Польше, без денег на бензин. К ним подкатил мерс. Далее цитирую: «З нього вийшли двоє — батько-пшек і син-німець (і така фігня, виявляється, буває в світі). Батько в агонії впав біля «Побєди» навколішки й почав голосити:
            — Моя маленька курвечко! Цура кохана.
            Ми з Бардом і з сином-німцем зачудовано дивилися на конвульсії старшого пана і чекали дальшого розвитку подій.
            — Я м’явем такі самохуд в 63 року. Чи моге зробіць соб’є
            з нім зд’єнцє?»

            От слова «курвечко» у меня самого чуть конвульсии не начались :) Если еще не читал или не слушал — советую, есть с чего посмеяться.

Добавить комментарий для Андрей Отменить ответ

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *