Як приготувати варену картоплю за секретною технологією.

Ми всі звикли їсти варену картоплю із самого дитинства. То один із перших продуктів, який наші мами вводять нам в раціон. Я ж тієї вареної картоплі не люблю, бо наївся достатньо. Але життя нас завжди зводить із різними цікавими людьми, і хто не глухий і спраглий до нового, той завжди почерпне  щось для себе із чергового знайомства.
Одного разу, мені довелося познайомитися із тернопільчанином, який до своїх 40 років, встиг побувати в кількох країнах Африки, Ірландії, Ізраїлі, Швеції, Польщі. Він був волонтером і захищав тварин, був працівником риболовецького судна та помічником кухаря в ресторані, маляром і плиточником… скільки він всього перепробував, то не злічити. Але зараз мова не про його досягнення, а про рецепт, який йому повідав француз, що працював кухарем в ізраїльському ресторані.
Картоплю після того, як почистили і помили, але перед тим, як варити, потрібно порізати на шматки і замочити у холодній воді на 30-40 хвилин. Далі картопля вариться традиційним способом у підсоленій воді, потім повністю зливається вода, додається масло і вся картопля міщиться до стану пюре. І тут застосовується секретна технологія: пюре перетирається через крупне сито, лише потім подається до столу.
Так як сита в мене нема (просто не знаю, як обходжуся без нього)))), то я трохи модернізував технологію і взбивав готове картопляне пюре за допомогою «венчика» (може хтось перекладе?), завдяки чому, картопля стає пухкою, дуже приємною на смак, і на дотик.
Спробуйте, не пошкодуєте!

П.С. Коли картоплю, приготовану за такою технологією, використав для вареників на кислому молоці, то при поїданні останніх, вони чимось нагадували рафаело ))))

9 thoughts on “Як приготувати варену картоплю за секретною технологією.

  • 05.12.2012 at 4:43 пп
    Permalink

    Цікавий спосіб)
    А от на фото у Вас не менш смачне блюдо, але зовсім не те, про яке Ви розповідали)

    Reply
    • 06.12.2012 at 4:46 пп
      Permalink

      Так, так. На фото не те блюдо, яке готував, бо за першим і другим разом вся картопля пішла на вареники без фотографування (які, між іншим, мій сусід з’їв, поки мене не було вдома, падлюка…)
      Обіцяю, що всі наступні фото будуть тільки оригінальні )

      Reply
      • 08.01.2013 at 11:35 пп
        Permalink

        спушити картоплю можна ще й міксером, а окрім масла ще дуже добре додати 1-2 сирих яйця, окрім смаку картопля додасть у корисності.

        Reply
        • 08.01.2013 at 11:54 пп
          Permalink

          Я чув про такий спосіб — додавати сирі яйця, але ніколи не пробував. Якось спробую на днях, якраз півтора кіло картоплі залишилося і чотири яйця )

          Reply
  • 01.12.2012 at 11:27 дп
    Permalink

    Кстати, я взбиваю не венчиком, а обычной толкушкой.jpeg. Делая это очень быстро — придавливая картошку и поднимая ее толкушкой, я так же наполняю ее воздухом, делая мягкой и воздушной. Но, чтобы она не была такой сухой, я добавляю или подогретое молоко или, за отсутствием оного — возвращаю часть той воды, которую сливал из кастрюли перед размягчением картошки. Ну и не забываю о сливочном масле, которое является у меня обязательным ингредиентом :) Для гурманов могу предложить вариант заправки пюре топленым маслом, для большего аромата или зажаркой из лука. Ммммм…

    Пошел я хоть чайку попью :)

    Reply
    • 03.12.2012 at 12:38 дп
      Permalink

      Бачиш, кожен готує так як йому подобається. Наприклад мені зажарка із цибулі тепер цікава тільки до вареників і то у великий кількості, так щоб 1:1 із варениками, а на так, щоб пахло )

      Reply
      • 06.12.2012 at 12:53 дп
        Permalink

        Аналогично! Особенно, чтобы зажарка была на сале со шкварками, с огромным количеством лука — тогда вареники уплетаются наиболее аппетитно. Да со сметанкой! Аааа! Что за мысли в час ночи! Так и до утра не засну, с твоими варениками! :) :) :)

        Reply
  • 29.11.2012 at 11:59 пп
    Permalink

    гурман ти однако:) шукаєш насолоду в малому:)

    Reply
    • 30.11.2012 at 1:16 дп
      Permalink

      Чесно, ми порою стільки втрачаємо через те, що не знаємо що робити із тим, що маємо…

      Reply

Добавить комментарий для Андрей Отменить ответ

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *