Як впізнати поляка за кордоном?

dc50405188_kazdy_polak_za_granica
Переклад: Кожний поляк за кордоном є графом )

Часто, за межами Польщі, іноземці приймають мене за поляка, хоча очевидних причин ніби і нема для того. З однієї сторони, ніби і нічого страшного, але коли дізнаєшся про те, як поляки поводяться за межами своєї країни, то стає соромно, що  і мене до них приписують. Саме смішне, що коли мене питають: Where are you from? Poland?- і коли я часом ствердно киваю головою, то в мою сторону обов’язково лунає всім давно відоме польське слівце: K…..a! Poland!

Доводиться тільки сором’язливо посміхнутися, і кивнути головою, що, мов так воно і є…

Як впізнати поляка за кордоном?

  1. Шкарпети до сандалів. За довгий час існування поляків, їм вдалося видумати багато модних явищ, як то:  народні повстання,  гусарів та багато інших… І найновіше із тих модних явищ, то є використання шкарпет до санділів, які такі ж самі широкі та довгі, мов їхній край. На жаль, ця мода сильно опередила свій час, і буде оцінена, мабуть за якихось 150-200 років. Той набір не є трендовим, але дозволяє пізнати поляка із 100% достовірністю, на відстані до 5 кілометрів ))))
  2. Барсетки. Американці мають один Fort Knox, а от кожний поляк, має свою власну скарбницю, із шкірозамінника, закріпленну на паску. Вони дуже пильно охороняють свою скарби від жахливих аборигенів. Звісно, бо там знаходяться зароблені важкою працею гроші, якісь документи, сімейні фото, старовинний годинний із зозулькою і пес.
  3. Відпочинок біля готельного басейну. Якщо до моря чи океану є більше кілометра, а ви спостерігаєте групу блідих людей, що мов тюлені валяються цілими днями біля готельного басейну, при тому всьому, вливають в себе все, що входить в all-inclusive, то можете бути певні: це або поляки, або росіяни. Знаєте, навіщо вони потім купують багато гарних поштових листвівок? Все для того, щоб побачити, як же те море виглядало.
  4. Переконанні, що всі на світі розмовлять польською. Де-хто  все ніяк не допетрає, що подорож з Ченстохова до Варшави, то не точно те ж саме, що подорож з Варшави до Каіру. Поляки виїджають із твердим переконанням, що на своїй рідній мові вони домовляться із ким-завгодно, та на будь-яку тему. Але замість того, отримують тільки: „Tak, tak, Polszka, dzinkuje. Boniek, papa, Waleza, ona tu jizd i tanczy dla mię”
  5. Кидання на все, що є безкоштовним. „Za darmo” (безкоштовно) — безперечно, що це слово є дуже популярним серед поляків. Вони не питають: що, де  і за скільки. Нехай то  будуть зразки пластикових вставних щелеп, але вони напихають ними свої торби ними до тих пір, поки є вільне місце. Навіщо? Ніхто того не знає, але одне відомо — дуже треба )

[youtube id=»N_urmb3GOck» align=»left» mode=»normal» autoplay=»no» maxwidth=»450″]

[youtube id=»01DSe_7f9bw» align=»right» mode=»normal» autoplay=»no» maxwidth=»450″]

Коментар від Сірка: сподіваюся, що матеріал цієї статті змусив вас посміхутися та трішки розслабитися. Але хочу запитати кожного: А чи ми ліпші від тих поляків, про яких йдеться у статті?

Джерело: http://bebzol.com/pl/po-czym-poznac-polaka-za-granica.104815.html

5 thoughts on “Як впізнати поляка за кордоном?

  • 09.11.2014 at 10:23 пп
    Permalink

    Наші, нажаль, поводять себе так само…

    Reply
    • 10.11.2014 at 9:54 дп
      Permalink

      І саме паскудне, що якщо чекати якоїсь підлості, то найперше від свого брата, а лише потім від поляка… Поляк — поляку не дасть багато заробити, але не обмане ніколи, завжди заплатить, а наші «кидають» як має бути.

      Reply
      • 10.11.2014 at 5:46 пп
        Permalink

        ну чому ж? я недавно у Вашому блозі читала про заробітки в 90-х якраз герой історії трапив до тих поляків, які їх надурили

        Reply
        • 10.11.2014 at 8:08 пп
          Permalink

          Прошу зважити на такі обставини:
          1. То було біля 20 років тому, ща той час Польща та поляки змінилися трохи. Зараз за кермом покоління, яке знає «комуну» в більшості вже за розповідями, ніж за власним досвідом. Це трохи інші люди, більш цивілізовані. Хоча нашому герою — Роману, пощастило зараз потрапити на старого поляка-комуняку. Має клопіт у вигляді головного болю )))
          2. Головний герой поїхав працювати без знання мови, у село. Це умови, які збільшують шанси знайти собі пригоди чи клопіт навіть зараз. Як пояснювали мені самі поляки, чому так погано ставляться до нашого брата на аграрних роботах: Przeciez to wieśniaki! (переклад: То ж селюки! — про польських фермерів). Тобто, на селі чекати гарного ставлення до тих, хто як негр приїхав працювати — відповідне.
          3. Не кожен може постояти за себе, а тому можуть бути різні причини: комплекси, незнання мови, боязнь втратити роботу… різне.

          Ще раз повторюся: мені щастило в Польщі на вихованих людей. Може не всі їхні людські якості мені подобалися, але до мене завжди ставилися добре, чого я і всім бажаю )

          Reply
  • 08.11.2014 at 2:09 пп
    Permalink

    Хах, усміхнуло. ) Господар, в якого працюю я, залізобетонно вважає і твердить мені, що росіяни є кращі працівники, ніж украінці (хоча в польщі працівників росіян він ніколи не мав, зрештою і украінців мав до мене лише двох), що украінці не хочуть і не вміють працювати. Що дай двом украінцям лопату, і тобі не вдасться вияснити хто іі зламав. Дякую, за блогпост!

    Reply

Добавить комментарий для Nebo Dzvinka Отменить ответ

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *