Працевлаштування іноземців в Польщі стало простішим, завдяки змінам від 1 травня 2014р. На основі нових правил, іноземець мусить подати тільки одну заяву, що стосується одночасно і дозволу на тимчасове перебування, і дозволу на працю. До того моменту, потрібно було клопотатися спочатку про дозвіл на працю, і лише потім просити дозволу на тимчасове перебування. Нова постанова стосується іноземців тільки з по-за меж Європейського союзу.
Отримання дозволу на роботу
Рішення про дозвіл на проживання та роботу приймає Воєвода.
До моменту зміни законодавства, працевлаштування іноземця складалося з двох етапів. Насамперед, працедавець, який хотів взяти до себе на роботу іноземця, клопотався про дозвіл на роботу, і тільки після отримання такого дозволу, іноземець міг подавати документи для отримання дозволу на проживання.
Після змін, іноземець, тобто – майбутній працівник, подає одну заяву для отримання дозволу на тимчасове проживання та працю. Такий дозвіл буде видано іноземцю, якщо метою його перебування на території Польщі є виконання праці, та він відповідає наступним вимогам:
- наявність полісу страхування здоров’я, який відповідає вимогам Закону від 27 серпня 2004 р, про забезпечення охорони здоров’я у державних установах або підтвердження покриття витрат через страхування, коштів на лікування на території Республіки Польща;
- іноземець володіє джерелом стабільного і регулярного доходу, якого вистачає на утримання себе та членів родини, які залишаються на його утримані;
- іноземець має гарантоване місце проживання на території Республіки Польща;
- працедавець, який надає роботу іноземцю, не може знайти кадрів із відповідною кваліфікацією на локальному ринку праці;
- заробітна платня, яка зазначена в у трудовому договорі між працедавцем та працівником, що буде основою виконання роботи, не нижча зарплатні працівників, які виконують таку ж саму/подібну роботу, або обіймають ту ж саму посаду;
Новий закон збільшує термін, на який може бути виданий дозвіл на роботу і проживання. Якщо раніше максимальний термін складав 2 роки, то після змін, дозвіл може бути виданий на 3 роки.
Щоправда, саму заяву на отримання дозволу на працю та проживання, складає сам іноземець, але без допомоги працедавця все одно не обійтись. Майбутній працедавець мусить звернутися до місцевого Старости для отримання довідки про неможливість забезпечення кадрових потреб компанії на місцевому ринку праці. Основою такої довідки є витяг із місцевого реєстру безробітних та шукачів праці, або на негативних результатах рекруатації, організованого для працедавця місцевим Управлінням праці. Інформацію від Старости, майбутній працедавець має передати іноземцю, яку той додає до свого клопотання.
УВАГА!
Від 1 травня 2014 року, клопотання про надання дозволу на проживання та працю, іноземець подає самостійно.
В де-яких ситуаціях, іноземець не мусить додавати документ про те, що працедавець не може знайти працівників відповідної кваліфікації на місцевому ринку праці.
Стосується то ситуації, коли:
- професія, по якій буде працювати іноземець в рамках дорученої йому праці, або вид праці, яка йому доручається, знаходиться у переліку, про який йдеться в статті 10, пункту 4, Закону від 20 квітня 2004 року Про сприяння працевлаштуванню (йдеться про перелік професій, який затверджується в кожному воєводстві, на основі дефіциту працівників в тих, чи інших професіях);
- безпосередньо перед подачею клопотання, іноземець мав дозвіл на роботу, або дозвіл на проживання і роботу, у того ж самого працедавця, на тій самій посаді;
- іноземець відповідає вимогам статті 90 пункту 5, Закону про сприяння працевлаштуванню (йдеться про спортивних тренерів, членів родини дипломатів, консулів та працівників міжнародних організацій);
- іноземець відповідає вимогам звільнення від обов’язкового отримання дозволу на роботу, що регламентуються окремими положеннями.
УВАГА!
Заява про надання дозволу на проживання та працю, має подаватися особисто іноземцем.
Подати документи з допомогою уповноваженої особи тепер неможливе, оскільки в момент подачі документів, обов’язково беруться відбитки папілярний ліній (відбитки пальців), які будуть розміщені на карті побуту.
Перед прийняттям рішення про видачу дозволу на тимчасове проживання та працю, Воєвода зобов’язаний отримати інформацію, чи в’їзд і проживання іноземця на території Республіки Польща не становитиме загрози обороні, національній безпеці, охороні навколишнього середовища та громадського порядку.
Із заявою про надання такої інформації, Воєвода звертається до:
- начальника Служби прикордонного контролю;
- начальника місцевої Служби поліції;
- Голови Агенції внутрішньої безпеки;
- консула за місцем проживання іноземця, чи інших установ за межами Польщі (тільки у разі особливої потреби).
Вищеназвані керівники служб зобов’язані надати потрібну інформацію протягом 30 днів (у виняткових випадках, цей термін подовжується до 60 днів). У випадку, коли відповідь якогось із органів, з якими консультується Воєвода, не була надана у відповідний термін, приймається, що вимога отримання інформації була забезпечена. Такий підхід до справи, в цілому прискорює увесь процес прийняття рішення воєводою.
Новий закон також містить норми регулювання, які звільняють від обов’язку частого відновлення чи зміни виданих дозволів на тимчасове проживання. Отже, зміна юридичної адреси компанії, її назви чи організаційно-правової форми, злиття компаній чи зміни власника, а також зміна місця проживання іноземця вже не є підставою для обов’язкового отримання нового дозволу на тимчасове проживання та працю.
Однак, перелічені полегшення не звільняють іноземця від обов’язку повідомлення місцевого Воєводи на протязі 15 днів, про втрату місця праці, або зміни умов її виконання, вказаних у дозволі.
Новий закон також передбачає можливість збору більшої кількості особистих даних іноземців, які виконують роботу на території Польщі, з метою полегшення контролю та управління ринком праці. Мова йде про наступне: національний ідентифікаційний номер (польський), номер телефону, адреса електронної пошти.
Скасування дозволу на тимчасове проживання та працю
Воєвода має право на скасування виданого дозволу, якщо:
- змінилася/скінчилася ціль візиту, котра була підставою надання дозволу на тимчасове проживання або
- з’явилася одна із негативних причин, що веде до скасування дозволу, а такою може бути: іноземець перебуває в Польщі нелегально, знаходиться в списку небажаних осіб на території Польщі, являється податковим боржником, надав неправдиву або неповну інформацію під час оформлення дозволу.
Новий закон про працевлаштування іноземців змінює та полегшує становище останніх у разі втрати легальної праці. Раніше, втрата праці була причиною анулювання дозволу на тимчасове проживання. Отже, згідно нововведень, дозвіл не буде скасовано, якщо:
- протягом 15 днів, з моменту втрати праці, іноземець повідомить відповідного Воєводу, про втрату праці в організації, яка зазначена у дозволі;
- повідомлення, про яке йдеться вище, не було доставлене Воєводі з причин, які не залежать від іноземця.
Скористатися такою винятково зручною можливістю, іноземець може лише один раз, протягом терміну дії дозволу на тимчасове проживання і працю.
Отже, від 1 травня 2014 року, втрата роботи не завжди є причиною втрати дозволу на побут та працю.
Джерело: http://www.gorzow.pup.info.pl/Formy-aktywizacji/Biezace/Aktualnosci/2014/Nowe-zasady-zatrudniania-cudzoziemcow-od-1-maja-20
